Давайте спробуємо розібратися, чому так живучий інтерес людини до різних ворожінь? Що це — данина моді, невігластво, пуста цікавість чи прагнення зазирнути у майбутнє, щоб правильно діяти в сьогоденні, спроба наблизитися до розуміння власного Я ?

Інтерес до прогнозу у людей був завжди, змінювалися лише форми ворожіння в залежності від рівня духовного розвитку. Наше століття відрізняє вихід самосвідомості людства на якісно інший рівень. На перше місце стала Особистість людини, її Душа, багатий внутрішній світ. З’явилася така наука, як психологія, яка поставила своїм завданням вивчення “психіки” — Душі. Почалася епоха відродження для астрології, ключі переорієнтації з пророкування конкретних зовнішніх подій на вивчення внутрішніх можливостей людини, перспектив його духовного зростання, можливостей самореалізації. Астрологія перейшла з детермінованої пророчої позиції на орієнтуючу дії. Почалися серйозні дослідження віртуальних станів свідомості. З’явилися перші спроби дослідження загадкової країни Сновидіння. Взялися за серйозне вивчення Арканов ТАРО, рун, І-Цзин.

Спробуємо поглянути на ворожіння з точки зору сучасної психології. Першим спробував науково пояснити причини живучості гадально-гральної колоди знаменитий швейцарський психолог Карл Густав Юнг. Юнг вважав, що символи, який вживається людиною, є самостійною, живою, динамічною одиницею. Символ відображає той психологічний стан, який відчуває людина в даний момент часу, він як би і є саме цей стан. Вивчаючи сни і фантазії своїх пацієнтів, аналізуючи відому повторюваність образів, мотивів і понять, він розробив концепцію “колективного несвідомого” — глибинного рівня підсвідомості, своєрідною спадкової пам’яті, “вмістилища архетипів”. Поступово Юнг прийшов до думки про те, що його інтерпретація символу дає ключ до аналізу не тільки сновидінь, але і до аналізу міфів, казок, релігії, мистецтва. Він досліджував не тільки європейську, але і індійську, китайську, тибетську культури, звертаючи увагу на їхню символіку. Це й привело його до відкриття колективного несвідомого.

Архетипи, або “праобрази”, за Юнгом, — це якісь початкові схеми, формули, що виражаються як поведінка окремих індивідів, так і у формуванні первісного мислення, фольклору та міфології у людства в цілому.

Що стосується ворожіння як такого, то Юнг розглядав його як форму медитації, самоаналізу. У цьому сенсі потреба ворожіння у сучасної людини багато в чому заповнюється популярними психологічними тестами.Самість як центральний архетип, писав Юнг, “дає повне вираження тієї комбінації доль, яка іменується індивідом”.

К. Юнг поєднав у своїй концепції емпіричні спостереження герметичних наук і експериментальні висновки сучасної йому психології. Пророчі системи, таким чином, виявилися не безглуздим екзотичним атрибутом магів, а непрямим виразом реально існуючої потреби людини в самопізнанні і пізнанні навколишнього світу в його цілісності.

Котельникова А.А. і Котельников А.Г.

з книги “Заповітна колода Марії Ленорман”

Автор

Олексій

Приклад тексту