Майже кожна дитина може відчувати ті чи інші дитячі страхи: це може бути і страх темряви, і страх собак, і багато інших. Часто страхи переслідують дитину, вони заважають спокійно спати, розвиватися. Дитина може замкнутися в собі, почати заїкатися. І ми, як дбайливі батьки, не повинні цього допускати, а повинні всіляко боротися з дитячими страхами, щоб допомогти дитині їх подолати.

Що таке дитячий страх?

Страх – це емоція, яка може виникнути в будь-якому віці. У старшому дошкільному віці страхи успішно піддаються психологічному впливу, оскільки вони багато в чому носять віковий перехідний характер. При вступі до школи у дітей спостерігається високий рівень тривожності. Багато страхів в підлітковому віці є наслідком розвитку попередніх страхів і тривог. Тому чим раніше розпочато роботу з подолання та попередження страхів, тим більша ймовірність їх відсутності в підлітковому віці. Якщо всебічна допомога буде надана в ранньому віці, можна розраховувати на відсутність розвитку психастенічних рис характеру і неврозу в підлітковому віці.
Ось чому так важливо розуміти причини появи дитячих страхів і ще в ранньому віці подолати їх.

Причини дитячих страхів

  • Випадок, подія, що стався з дитиною. Різко посигналила машина, налякав собака, застряг в ліфті, тощо. Такого типу страхи легко піддаються корекції і якщо події не повторюються, то здебільшого проходять самі собою.
  • Особливості характеру дитини. Появі страхів сприяють такі риси, як тривожність, недовірливість, песимізм, низька самооцінка, надмірна залежність від інших людей (батьків, вихователів, вчителів), фізична і психічна незрілість. Все це є, грунтом, на якому в екстремальній ситуації страхи розквітають. Звідки беруться всі ці риси характеру? Багато з них – від нас дорослих. З цього випливає наступна причина:
  • Виховання залякуванням. «Будеш погано себе вести, віддам в дитячий будинок!» «Не ляжеш спати, тебе з’їсть сірий вовк». Дорослі частенько зловживають такими погрозами. Карати дитину страхом не можна і шкідливо. Набагато ефективніше сказати прямо, що ви не задоволені її поведінкою. У цьому не буде брехні, і дитина побачить, що нею незадоволена найдорожча для нього людина.
  • Тривожні батьки. Дуже часто ваша дитина боїться чогось не сама по собі, а тому, що цього бояться батьки. Часто це відбувається в сім’ях, які мають високий рівень тривожності, який збільшується по відношенню до малюка. Ця тривожність посилюється якщо дитина – єдина, пізня або нездорова. від таких батьків часто чути: Не залазь високо – впадеш! Не гладь собаку – вкусить! Якщо дитина здорова і психічно стійка, швидше за все, вона, звикша, перестане звертати на все це увагу. Але складність в тому, що спадковість і постійні побоювання теж здатні зробити свою справу: у тривожних матерів часто ростуть тривожні діти.
  • Дитячі фантазії. У дошкільнят і молодших школярів дуже сильно розвинена фантазія. Дитина населяє свій світ фантазійними персонажами. Вона, таким чином, робить зрозумілим цей світ для себе, і частково керованим, але іноді породження її фантазії виходить з-під контролю, ставати неслухняними – страшними.
  • Наявність іншого, більш серйозного розладу. Якщо поряд зі страхами у дитини з’являються й інші розлади поведінки: агресивність, порушення сну, загальмованість, тики або заїкання – можливо у неї невроз, діагностувати і лікувати який необхідно на прийомі у психолога.

Корекція дитячих страхів

У психологічній літературі описані різні способи корекції дитячих страхів різної причини. В цілому, всі способи умовно можна розділити на три групи:

  1. Гра зі страхом;
  2. Малювання страху;
  3. Вербалізація страху (казки, оповідання, страшні історії).

На основі цих даних і складено комплекс корекційних методик дитячих страхів, який включає в себе:

  1. Методики, засновані на використанні ігрового методу: «Гра з темрявою», «Купа мала», «Прогулянка в сліпу», «Відгадай, кого я боюся» (по першій і останній букві).
  2. Методики, засновані на використанні арт-терапії: «Поквитатись зі страхом», «Мені не страшно».
  3. Методики, засновані на використанні казкотерапії: «Казка про страх».

Що робити, якщо ви виявили у дитини страх будь-чого?

Якщо ваша дитина відчуває страхи, то, перш за все, припиніть її лякати і лякатися самі. Не відмахується від скарг дитини на страхи, не лайте. Уважно вислухайте малюка, постарайтеся зрозуміти причину страху.

Поясніть дитині, що вона у безпеці. Поділіться з нею історіями зі свого дитинства про те, як ви теж чогось боялися, і що допомогло вам впоратися зі страхом. Нехай, малюк намалює свій страх на листочку. Потім спаліть листочок і разом з дитиною розвійте попіл і скажіть, що страху більше немає. Забезпечте малюкові атмосферу любові та турботи. Не дозволяйте йому дивитися страшні фільми. Слідкуйте за тим, щоб дитина достатньо відпочивала.
Якщо у вашого малюка з’явився страх, з яким ви не можете впоратися самостійно, звертайтеся за професійною допомогою.

Віра Мамаєва (переклад с сайту evio-club.com)